Кабінет археології

Початок формування колекції археологічних артефактів, які входять до сучасної експозиції Кабінету археології, було покладено у 1972 р. Саме тоді постановою Президії АН УРСР від 12.12.1971 р. виконавцем археологічних досліджень на новобудовах Дніпропетровської області було призначено Дніпропетровський державний університет, що потребувало створення в системі наукових підрозділів постійнодіючої Археологічної новобудовної експедиції (далі АНЕ). За роки її існування (у 1992 р. була реорганізована у науково-дослідну лабораторію археології Придніпров’я ДНУ) польові дослідження – розкопки – забезпечували регулярне поповнення колекцій, що сприяло формуванню  ґрунтовної джерельної бази для системного вивчення давньої історії північностепового Подніпров’я.

Створення Кабінету археології стало можливим у 1975 р. із введенням до експлуатації корпусу № 1 по пр. Гагаріна, 72. Концепція побудови експозиції була розроблена проф. І. Ф. Ковальовою (тоді доцентом). Вона полягає у комплексному експонуванні виключно оригінальних артефактів, що надходили з розкопок експедицій ДДУ на теренах Дніпропетровської області, із дотриманням загальноприйнятої археологічної періодизації. Втілення запропонованої концепції у життя відбувалося при безпосередній участі та допомозі проф. М. П. Ковальського. Завдяки підтримці ректора, акад. В. І. Моссаковського, було вирішено питання про приміщення Кабінету, створення камеральної лабораторії та фондосховища.

Навколо майбутнього Кабінету сформувався колектив зі студентів історичного факультету, які працювали лаборантами у складі Археологічної новобудовної експедиції: С. Волкобоя,  В. Ліхачова, З. Маріної, В. Попцова, В. Ромашка, Г. Хлопкіна, Г. Шахрова, В. Шалобудова. Саме вони втілювали у життя концепцію першої експозиції Кабінету – максимально повно розкрити життя давніх мешканців краю. Створені ними художні стенди із артефактами, доповненими науковими реконструкціями, досі прикрашають стіни Кабінету. Із часом до роботи в Кабінеті приєднувалися нові співробітники АНЕ: А. Андросов, В. Костенко, І. Морковіна С. Мухопад, Д. Тесленко. Більшість з пойменованих в подальшому стали відомі за власними працями з археології України, отримали вчені ступені. Вдячна пам’ять зберігає їхні імена.

Колекції Археологічного кабінету, що визначаються єдністю джерела надходження – розкопками експедицій ДНУ протягом останніх 40 років в територіальних межах Дніпропетровської області, – забезпечують повноту інформації про етнокультурні процеси, які відбувалися в широких хронологічних рамках – від давньокам’яної доби до XVIII ст. Тим самим відкриваються можливості для порівняльного вивчення синхронних однокультурних пам’яток в окремих територіальних групах, виділення культурних мікрорайонів, а в останніх – споріднених груп поховань, а також вивчення архітектоніки курганних насипів із залученням палеоґрунтознавства (спільні роботи з Інститутом ґрунтознавства і фотосинтезу АН СРСР в 70-80-х рр. XX ст.), серійних стратиграфічних визначень. Пріоритетним напрямком науково-дослідницької роботи протягом останнього 10-річчя стало вивчення пам’яток козацького часу та передумов виникнення сучасного м. Дніпропетровська.

 

Сьогодні Кабінет археології ДНУ представляє собою просторе світле приміщення, розташоване у головному університетському корпусі. Нові вітрини з підсвічуванням забезпечують добрий огляд експонатів, розміщених з дотриманням хронологічного принципу та культурної належності у 5 розділах:

1 – Кам’яна доба (палеоліт-мезоліт-неоліт- енеоліт).

2 – Бронзова доба (ямна, катакомбна, бабинська, бережнівсько-маївська зрубна, богуславсько-білозерська культури).

3 – Рання залізна доба (кіммерійська, скіфська, сарматська культури)

4 – Середньовічна доба (ранньослов’янські та кочівницькі культури)

5 – Козацька доба (XVI–XVIII ст.)

 

Колекції Кабінету користуються широкою відомістю серед фахівців, становлячи важливу джерельну базу наукових досліджень. Тільки співробітниками й аспірантами ДНУ на їх підставі було захищено 3 докторські та 10 кандидатських дисертацій; окремі експонати увійшли до академічних видань як України, так і зарубіжних. Музеєзнавча тематика сконцентрована на експозіційно-фондовій роботі, зокрема систематизації колекцій, внаслідок котрої стало можливим створення презентуємого Каталогу. Природно, наведеним переліком не обмежується наукова цінність колекцій, місцем зберігання та вивчення котрих є археологічний Кабінет.

Не можна обійти мовчанням значення Кабінету у підготовці майбутніх спеціалістів в галузі археології та історії України. Йому належить важливе місце у навчальному процесі, а саме: забезпеченні наочності лекційних та практичних занять, написанні курсових, бакалаврських та магістерських робіт, підготовці конкурсних робіт, проведенні археологічної практики.

Не менш важлива роль Кабінету у популяризації знань та патріотичному вихованні студентства й молоді на прикладах з героїчного минулого вітчизняної історії.

Share This