У поточному навчальному році, який добігає свого завершення, на історичному факультеті відбувся перший набір здобувачів вищої освіти за освітньою програмою «Середня освіта (Історія)» другого (магістерського) рівня. Обов’язковою компонентою цієї програми є курсова робота, захист якої передбачено наприкінці другого семестру. Написання курсової роботи покликано сформувати у магістрів низку програмних компетентностей, які забезпечують формування фахівця належного рівня. Серед таких,  здатність до абстрактного мислення, аналізу, синтезу та узагальнення. Тут передбачено відточення уміння ефективно використовувати новітні інформаційні й комунікаційні технології, що зрештою забезпечить здатність застосовувати елементи теоретичного та експериментального дослідження в майбутній професійній діяльності. Усім відомо, що в сучасному світі особливо цінується креативність, набуття якої формується, в тому числі, і в ході виконання подібного студентського наукового дослідження. Здобуття цих навичок і вмінь 17 червня 2021 р. продемонстрували студенти-магістри.

На розгляд комісії були представлені курсові роботи різної тематики. Це, наприклад, дослідження, присвячені Новій українській школі. Тут, Тетяна Романко спробувала зробити порівняльний аналіз традиційної шкільної системи, яка діє в Україні упродовж багатьох років,  з останніми нововведеннями, запровадженими в рамках згаданої концепції, і зробити власні висновки щодо ефективності реалізації такого підходу. В подібному руслі виконана курсова робота Анни Шимко, яка сконцентрувала увагу на дослідженні позакласної роботи з історії в умовах НУШ. Студентка переконує, що опираючись на принципи «гнучкості, мобільності,  урізноманітнення методів і форм діяльності», вчителю під силу мобілізувати цілий комплекс можливостей для того, щоб учні отримували не лише знання, а й вміння ефективно застосовувати їх у житті. Важливим інструментом, на думку студентки, тут може стати вміло організована позакласна робота з учнями старших класів.

Цілком актуальною виглядає тема курсової роботи Владислава Юрченка, присвячена проблемі національно-патріотичного виховання в сучасній українській школі. В обґрунтуванні теми дослідження тут ставиться проблемне питання стосовно спонукальних мотивів тисяч українців, які  покинули свої сім’ї й стали на захист України, поповнюючи добровольчі та армійські підрозділи, долучаючись до волонтерської діяльності й т. ін. Магістр доводить, що виховувати потрібно так, щоб ще «з молодих  років людина усвідомлювала приналежність до свого народу, держави і розуміла свою відповідальність за їхню долю». І тут значна роль відводиться саме школі.

Вітчизняна історична наука останнім часом доволі стрімко розвивається, в центрі уваги дослідників тепер нерідко перебуває людина, вивчення індивідуального досвіду якої дозволяє дещо по-іншому робити висновки про важливі події минулого. Як доводить у своїй курсовій роботі Вероніка Машарипова, подібний антропологічний підхід має повне право на застосування при викладанні історії в школі шляхом залучення учнів  до інтерв’ювання безпосередніх учасників подій, «що у свою чергу дасть можливість зробити особливу, часом дещо відмінну реконструкцію минулого».

Відомо, що до просвітницьких закладів належать музеї, які крім багатьох інших вирішують завдання, пов’язані із популяризацією й  роз’ясненням наукових знань та донесення до людини іншої соціально значущої інформації. Розкрити тенденції розвитку музейної педагогіки її методичні та дидактичні інструменти – це мета курсової роботи, представленої на захист Олександром Мордвіновим.

Усі наші студенти успішно захистили представлені курсові роботи. Хотілось би побажати нашим завтрашнім випускникам вдало апробувати свої теоретично-дослідні напрацювання під час проходження педагогічної практики, узагальнити  отримані результати в дипломних роботах і успішно їх захистити.

Share This