З глибоким сумом повідомляємо, що на 74-му році життя перестало битися серце нашого колеги і вчителя – кандидата історичних наук, доцента Мирончука В’ячеслава Дмитровича (21.03.1948 – 11.03.2022). Понад 50 років його життєвий шлях був пов’язаний з Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара, де він навчався, а з 1978 року – викладав на історичному факультеті. Не одне покоління істориків знає його, як фахівця з історії Росії ХІХ – початку ХХ століття. Наукова спадщина В’ячеслава Дмитровича налічує близько 200 наукових, методичних і науково-популярних праць. Студенти і колеги його пам’ятатимуть інтелігентною, ввічливою, небайдужою людиною, з гарним почуттям гумору, знавцем і автором поетичних творів. Справжнім наставником і чуйним старшим товаришем він був для учнів-дипломників, яких у нього завжди було чимало. Деякі з них пізніше захистили дисертації і стали кандидатами історичних наук. Будучи доцентом кафедри російської, а згодом східноєвропейської історії, викладав такі навчальні дисципліни: «Історія Росії (ХІХ – початок ХХ ст.)», «Державне управління в Російській імперії (XVIII – початок ХХ ст.)», «Аграрна історія Росії (ХІХ – початок ХХ ст.)», «Підприємництво в Російській імперії (кінець XVIII – початок ХХ ст.)», «Національна політика в Російській імперії та СРСР» та ін. Тривалий час виконував роботу заступника декана історичного факультету з міжнародного співробітництва. Завжди залишався патріотом своєї Alma mater, рідного міста – Дніпропетровська (Дніпра), України. Світла пам’ять, шановний колего і вчителю!
Група товаришів