6 – 7 листопада 2025 р. на історичному факультеті відбулися чергові, вже п’яті Яворницькі читання, започатковані у 2007 р. з ініціативи одного з дослідників постаті Дмитра Івановича і тодішнього декана факультету професора Сергія Світленка. Конференція цього року була присвячена 170-річчю від дня народження академіка Д. І. Яворницького і зібрала, як завжди, широке коло шанувальників знакової постаті нашого міста, регіону, держави.
Конференція стала можливою за підтримки наших колег, партнерів, друзів з
Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної військової адміністрації, Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького, Національного музею Голодомору-геноциду, Музею історії Дніпра, Музею історії міста Кам’янське, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей. Незмінним співорганізатором наукових зібрань на факультеті виступає Дніпровський осередок Наукового товариства імені Шевченка, основу якого складають учені з ДНУ.
На початку роботи конференції її учасники вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх загиблих захисників і захисниць, цивільних жертв, наших співвітчизників у роки російсько-української війни, висловили слова вдячності усім, хто захищає нас зараз, завдяки кому отримали можливість зустрітися і відзначити ювілей Дмитра Яворницького.
Академічний та щирий тон фаховому зібранню задали вітальні слова від проректора з наукової роботи Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Олега Маренкова, директора Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького Олександра Старіка, а також представника Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна – доцента кафедри історії Східної Європи і заступника декана історичного факультету з наукової роботи Павла Єремєєва, який передав вітання від колег з історичного факультету та з батьківщини Дмитра Яворницького.
Пленарні доповіді були присвячені як вивченню постаті Дмитра Івановича Яворницького, так і проблемам, близьким до його діяльності, зокрема збереженню історико-культурної спадщини. Не менш важливою та актуальною стала порушена проблема ідентичності науковця, навколо якої постійно обертаються дискусії яворницькознавців. Доповіді було виголошено: Сергієм Світленком, доктором історичних наук, професором, членом науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей, членом Президії Наукового товариства імені Шевченка, Заслуженим працівником освіти України – «Постать та інтелектуальний доробок Дмитра Яворницького на сторінках «Літературно-Наукового Вістника»;
Лідією Голубчик, директоркою Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей, Заслуженим працівником культури України, дійсною членкинею Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць – «Інституційне забезпечення охорони культурної спадщини в Україні: сучасні виклики і досвід Дніпропетровської області», Павлом Єремєєвим, кандидом історичних наук, доцентом, доцентом кафедри історії Східної Європи, заступником декана історичного факультету з наукової роботи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна – «Релігія, історія та етнічність у світогляді українського інтелектуала середини ХІХ ст.: приклад Михайла Максимовича».
У межах конференції працювало п’ять секцій: «Творча спадщина, інтелектуальні контакти та наукові погляди Дмитра Івановича Яворницько» (модератор – професор кафедри всесвітньої історії Варфоломій Савчук), «Економічні, соціальні та військові аспекти історії Наддніпрянської України» (модератор – професор кафедри спеціальних галузей історичного знання та дидактики історії Олексій Шляхов); «Суспільно-політичні й економічні аспекти новітньої історії україни ранньомодерної та модерної доби» (модератор – професор Дмитро Архірейський «Освітні, наукові, релігійні та міжнародні аспекти історії Наддніпрянщини» (модераторка – доцентка кафедри всесвітньої історії Ольга Каковкіна»); «Наддніпрянщина в археологічних дослідженнях, музейних колекціях та історико-культурній спадщині» (модераторка – директорка Державного музею авіації імені О. К. Антонова ДНП «Державний університет «Київський авіаційний інститут»» і доцентка кафедри всесвітньої історії Валерія Лавренко і наша стейкхолдерка).
Було виголошено 66 доповідей ученими, краєзнавцями, здобувачами різних рівнів вищої освіти з Дніпра, Кривого Рогу, Кам’янського, Києва, Харкова, Ніжина, Полтави, Ромнів, Кропивницького.
На другий день конференції у смарт укритті головного корпусу університету відбувся круглий стіл «Державний терор комуністичного режиму на Дніпропетровщині: актуальні проблеми дослідження». Спікерами та дискутантами стали провідні фахівці з теми – доктор історичних наук, декан історичного факультету ДНУ Дмитро Архірейський, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України Національної академії наук України Роман Подкур, доктор історичних наук, професор Олександр Нікілєв, кандидат історичних наук, доцент кафедри спеціальних галузей історичного знання та дидактики історії Олег Бойко, завідуюча відділом історії України і краю 1917–1945 рр., завідуюча експозиційним залом 5 «Історія України і краю 1917–1920 рр.»Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького Тетяна Цимлякова, а також докторка історичних наук і провідна наукова співробітниця відділу дослідження Голодомору та штучних масових голодів Національного музею Голодомору-геноциду Наталя Романець.
Крім доповіді, Н. Романець презентувала присутнім черговий результат своїх досліджень і зусиль Національного музею Голодомору-геноциду – збірку документів «Передумови Голодомору: колективізація і розкуркулення на Дніпропетровщині (грудень 1929 р. – вересень 1931 р.): збірник документів і матеріалів» /Автор вступної статті і упорядник Наталя Радомирівна Романець. Житомир : ТОВ «Видавничий дім “Бук-Друк”», 2025. 784 с.
Унікальність видання – у розлогій, ґрунтовній вступній статті, що дозволяє заглибитися в добу, отримати оцінку подій та опублікованих документів, а також зазирнути до дослідницької «кухні» історика. Усі вміщені у збірці джерела оприлюднено уперше і, за словами упорядниці, ще потребують осмислення, можуть стати підґрунтям для подальших розвідок з теми Голодомору, української історії загалом.
Слухачами круглого столу стали студенти історичного факультету, а також учні 145 ліцею м. Дніпра разом з своїм викладачем історії, випускником факультету Владиславом Морганом.
Вже стала традиційною участь в організації конференцій ради студентів історичного факультету, представники якої – Леон Брага (в. о. голови ради), Костянтин Ашихман, Андрій Рубан, Єва Коверська, Людмила Радченко, Марина Нетеса, Діана Чорна, Анастасія Финько допомогли з підтримкою онлайн-зв’язку на секціях, а також проведенням круглого столу. За організацію останнього особлива подяка службі технічної підтримки з ДНУ.
Вкотре дякуємо колегам з Наукової бібліотеки університету разом з директоркою Людмилою Лучкою, які ознайомили учасників круглого столу з виданнями, пов’язаними з його тематикою, зокрема підготовленими співробітниками Національного музею Голодомору-геноциду.
Отже, підведено підсумки Яворницьких читань, які відбулися у складний для України і українців час. Те, що зустріч була необхідною, результативною, корисною, засвідчили учасники зібрання. Попереду – підготовка збірника конференції та продовження досліджень. Наступні читання заплановано через 5 років, які, віримо, відбудуться у мирній Україні.
Ольга Каковкіна,
заступник декана історичного факультету з наукової роботи