14-15 травня цього року на історичному факультеті відбулася Міжнародна науково-практична конференція «”Єдність у різноманітті”: історичний, соціокультурний та геополітичний вимір головної ідеї Європейського Союзу для України». Вона стала другою науковою конференцією (після Всеукраїнської студентської конференції 2024 р.), проведеною у межах виконання проєкту Еразмус+ Жан Моне «Європейський мультикультуралізм як досвід та шлях до європейської інтеграції України» / “European multiculturalism as an experience and a path for Ukraine’s European integration” за фінансової підтримки Європейського Союзу. Заплановані у проєкті заходи інтегровані до планів факультету, тому включають зусилля не тільки кафедри всесвітньої історії, де була створена команда виконавців на чолі з завідувачем Альбертом Венгером, а й усіх викладачів і здобувачів. З тривогою очікували на зібрання: постійні загрози і тривоги могли скасувати наші плани, але все вдалося – зібрати учасників та змістовну програму, провести зустріч у змішаному форматі (дякувати, що в ДНУ є така можливість). Погодьтеся, що усі українські науковці мають присвячувати свої наукові та інші івенти нашим захисникам і захисницям, завдяки яким тримаємось, працюємо, обговорюємо важливі для нас і країни теми. Про це на відкритті конференції вели мову співголови Оргкомітету: ректор університету Сергій Оковитий, декан історичного факультету Дмитро Архірейський та завідувач кафедри всесвітньої історії та керівник проєкту Альберт Венгер. Саме він модерував пленарну панель, куди ми запросили наших давніх партнерів і друзів. Це – Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровський національний історичний музей імені Д. І. Яворницького, а також Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Український центр вивчення історії Голокосту, з якими історики мають тривалі і продуктивні зв’язки. Крім названих, співорганізаторами конференції стали зарубіжні інституції – Інститут етнографії, фольклористики з етнографічним музеєм при Болгарській академії наук (Софія, Болгарія), Центр балтійських та східноєвропейських студій університету Сьодерторн (Стокгольм, Швеція), Інститут історії та культури німців у Північно-Східній Європі при Гамбурзькому університеті (Гамбург, Німеччина), з якими нас поєднує багаторічна співпраця. Зауважимо, що представники шведської та німецької інституції – Юлія Маліцька та Дмитро Мєшков, – випускники нашого історичного факультету, звідки почалася їх наукова кар’єра.
Світлана Світлічна, заступник начальника управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, начальник відділу у справах національностей і релігій познайомила присутніх з тим, як у Дніпропетровській області реалізується етнополітика держави, як на неї вплинула повномасштабна агресія Росії, як національні меншини та корінні народи реагують на пов’язані з нею виклики і загрози, і як досвід країн ЄС сприяє їх подоланню.
Олена Водінчар, PhD, головна асистентка Інституту етнографії, фольклористики з Eтнографічним музеєм при Болгарській академії наук, уперше була на наших конференціях, тому познайомила з діяльністю Інституту і музею у доповіді «Національний етнографічний музей Болгарської академії наук: багатошарова історія на шляху до усвідомлення важливості культурної спадщини». Володимир Комар, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, розповів про доволі насичені міжнародні зв’язки свого університету і кафедри, яка у повному складі разом із підопічними здобувачами взяла участь у конференції. Як завжди, це була фахово підготовлена доповідь – «Європейський вектор у стратегії розвитку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника».
Дмитро Мєшков, PhD, науковий співробітник Інституту історії та культури німців у Північно-Східній Європі при Гамбурзькому університеті, фахівець з історії німецької меншини СРСР, України виголосив доповідь «Вивчення та популярізація історії німецьких меншин СРСР і Східної Європи у ФРН післявоєнного періоду: дослідницький та інституційний аспекти».
Юлія Маліцька, PhD, дослідниця Школи історичних та сучасних досліджень, керівниця досліджень Центру балтійських та східноєвропейських студій університету Сьодерторн, розкрила тему «Університет Сьодерторн у шведсько-українських наукових проєктах». Анатолій Подольський, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук України, директор Українського центру вивчення історії Голокосту (м. Київ) познайомив присутніх з освітньою та науковою діяльністю Українського центру вивчення історії Голокосту. А. Подольський не уперше підтримав заходи проєкту, де ми мали можливість дізнатися про ключові наукові тенденції, проблеми у вивченні Голокосту в Україні та за кордоном, про те, як УЦВІГ в умовах російської агресії допомагає освітянам і науковцям зрозуміти, як говорити про Голокост і сьогодення.
Ще одна наша випускниця і колега Наталя Печеніна, кандидат історичних наук, доцент, завідувачка кафедри історії Криворізького державного педагогічного університету у доповіді «З досвіду міжнародної співпраці Криворізького державного педагогічного університету з європейськими країнами (2022–2026 рр.)» розповіла, як місто, в умовах війни і надзвичайної напруги, зберігає і розвиває зв’язки із європейськими країнами. Пані Наталя та її студенти – постійні учасники заходів проєкту.
Конференція об’єднала майже сто учасників з Дніпра, Києва, Івано-Франківська, Житомира, Ізмаїла, Кривого Рогу, Кам’янського, Павлограду, Вупперталя, Гамбурга (Німеччина), Вінніпега (Канада), Софії (Болгарія), Стокгольма (Швеція). Серед учасників були як досвідчені учені, так і початківці, здобувачі різних рівнів, краєзнавці, викладачі ліцеїв і гімназій.
Конференція працювала у семи тематичних панелях: «Україна і Європа на зламі епох: від революцій до тоталітарних викликів» (модератор – Дмитро Архірейський), «Перехрестя культур: етнічний ландшафт України у часі» (модератор – Ольга Посунько), «Полікультурна спадщина України в особах, пам’ятках і наративах» (модератор – Олексій Шляхов), «Євреї і караїми в мультикультурному просторі України» (модератор – Альберт Венгер), «Історична пам’ять та національна ідентичність в українському та європейському дискурсах» (модератор – Олена Коломоєць), «Євроінтеграційний та геополітичний вектор України: виклики, досягнення та уроки для майбутнього» (модератор – Олена Ходченко), «Україна в координатах імперських політик» (модератор – Ольга Дяченко).
Завершилася робота конференції обговоренням на круглому столі вельми актуальної для українських дослідників теми – «Інтеграція українських наукових досліджень до наукового ландшафту ЄС: проблеми та перспективи». В основі розмови була презентація видань кафедри всесвітньої історії та Центру українсько-німецьких досліджень Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Конференція стала чудовою нагодою підвести підсумки роботи двох відомих в Україні журналів – «Сучасні дослідження з німецької історії» та «Дослідження з історії та філософії науки і техніки. Редактори видань – Альберт Венгер та доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Варфоломій Савчук розповіли їх історію, яка відбила етапні моменти історичної науки України.
Учасники круглого столу могли також познайомитися з ґрунтовною монографією В. Савчука, присвяченою Івану Акінфієву. Це не перша презентація книги для дніпрян, але кожного разу величезна ерудиція, захоплення темою автора – Варфоломія Степановича, – вражає.Наукові конференції – це не тільки представлення результатів своїх розвідок і дискусії, це і велика підготовча, загалом організаційна робота. І вона була б значно складнішою без допомоги наших студентів, студентського самоврядування факультету. Тому дякуємо за таку допомогу раді студентів істфаку та її голові Андрію Рубану, а також усім, хто відгукнувся на заклик про допомогу: Еріці Алмановій, Анні Авраменко, Іллі Гнилицькому, Олені Дяченко, Вадиму Казакову, Орині Опанасенко, Марії Руденко, Єлизаветі Логвіній, Марині Нетесі, Анастасії Финько, Павлу Желтову, Данилові Чубу та іншим.
Еріка Алманова (гр. ІУ-24-1), Діана Величко (гр. ІІ-23-1), Марія Маковецька (гр. ІУ-23-1) представили свої дослідження (очно і заочно, однооосібно і в співавторстві з науковими керівниками).Для наукових форумів є важливим їх продовження – у публікаціях, нових ідеях і темах, публікаціях, дискусіях, знайомствах та проєктах для співпраці. Такої мети ми без сумніву досягли, з чим погодилися учасники на заключному зібранні конференції.
Альберт ВЕНГЕР, Ольга КАКОВКІНА